DOI: 10.52150/2522-9117-2022-36-134-141

Кисляков Володимир Геннадійович, к.т.н., с.н.с., Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України, площа Академіка Стародубова, 1, Дніпро, Україна, 49107. ORCID: 0000-0002-1775-5050. E-mail: ovoch-isi@outlook.com

Тогобицька Дар’я Миколаївна, д.т.н., проф., Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України, площа Академіка Стародубова, 1, Дніпро, Україна, 49107. ORCID: 0000-0001-6413-4823. E-mail: dntog@ukr.net

Молчанов Лавр Сергійович, к.т.н., с.н.с., Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України, площа Академіка Стародубова, 1, Дніпро, Україна, 49107. ORCID: 0000-0001-6139-5956

Руденко Олександр Леонідович, к.т.н., с.н.с., Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України, площа Академіка Стародубова, 1, Дніпро, Україна, 49107. ORCID: 0000-0001-6068-9901. E-mail: ovoch-isi@outlook.com

Пушкаренко Микита Володимирович, аспірант, Український державний університет науки і технологій, вул. Лазаряна, 2, Україна, м. Дніпро, 49010. ORCID: 0000-0002-1236-2020. E-mail: nikshustrii@gmail.com

ВИБІР БАЗОВИХ КОМПОНЕНТІВ ШЛАКОУТВОРЮЮЧОЇ СУМІШІ ДЛЯ ОДНОСТАДІЙНОГО ВИДАЛЕННЯ ДОМІШОК ІЗ ЧАВУНУ

Анотація. Стаття присвячена дослідженням по розробці варіанту компонентного складу шлакоутворюючої суміші при проведенні комплексної обробки чавуну для виделення таких домішок як кремній, сірка та фосфор. Метою роботи є вивченя складу содовмісного шлаку на його фізико-хімічні властивості та виявлення оптимального співвідношення компонентів рафінуючого шлаку. Використовуючи структуру моделі процесу обробки чавуну вдуванням реагентів в об’єм розплаву через фурму занурення вивчено термодинамічну ймовірність протікання реакцій у первинній зоні (на виході реагентів із сопла фурми) і вторинній реакційній зоні, що формується при випливанні вздовж стовбура фурми продуктів реакції, що протікають у первинній реакційній зоні. Розраховано значення констант рівноваги відповідних реакцій для оцінки пріоритетності перебігу реакцій взаємодії компонентів системи у первинній реакційній зоні. Проведений термодинамічний аналіз паралельного видалення з чавуну сірки і кремнію за рахунок вдування порошкоподібного вапна в струмені кисню і введення в розплав додаткового відновлення дозволив стверджувати, що при окисленні кремнію газоподібним киснем для десульфурації чавуну шлаком, що утворюється, доцільно вводити в розплав додатково відновник. Представлені технологічні параметри та основні результати експериментального дослідження процесу позапічної десиліконізації та десульфурації чавуну вдуванням шлакоутворюючих матеріалів у 350 кг ківшах на дослідній установці. На основі результатів одержано дані про вплив основності содовміщуючого шлаку на його в’язкість та на температуру. З використанням теорії спрямованого хімічного зв’язку вивчено вплив основності содовмісного шлаку на його фізико-хімічні властивості та виявлено оптимальні співвідношення компонентів рафінуючого шлаку.

Ключові слова: шлакоутворююча суміш, сірка, кремній, фосфор, одностадійне видалення.

DOI: https://doi.org/10.52150/2522-9117-2022-36-134-141

Посилання для цитування: Вибір базових компонентів шлакоутворюючої суміші для одностадійного видалення домішок із чавуну / В. Г. Кисляков, Д. М. Тогобицька, Л. С. Молчанов, О. Л. Руденко, М. В. Пушкаренко // Фундаментальні та прикладні проблеми чорної металургії. Вип. 36. 2022. С. 134-141. https://doi.org/10.52150/2522-9117-2022-36-134-141

Перелік посилань

1. Чернятевич А. Г., Вергун А. С., Кравец А. Н., Селищев В. Н. Разработка технологии одновременного обескремнивания и десульфурации чугуна в заливочном ковше. Изв. ВУЗов. Черная металлургия. 2000. № 10. С. 14-18.
2. Эффективность комплексной обработки чугуна / А. В. Зотов А.В. и др. // Сталь. 1993. № 7. С. 18-20.
3. Вергун А. С. Опробование комплексной обработки чугуна натрийсодержащим шлаком. Металлургическая и горнорудная промышленность. № 1. С. 11-15.
4. Приходько Э. В. Металлохимия многокомпонентных систем. М. : Металлургия, 1995. 320 с.