DOI: 10.52150/2522-9117-2026-40-020
Г. Ю. Крячко1, к.т.н., доцент, ORCID 0000-0002-8773-508X
Є. М. Сігарьов1,*, д.т.н., проф., ORCID 0000-0002-8229-7877
1Дніпровський державний технічний університет
* Автор для листування: en_sigarev@ua.fm
ЗВ’ЯЗОК ІНТЕНСИВНОСТІ ДОМЕННОЇ ПЛАВКИ ЗІ СТРУКТУРОЮ СТОВПА ШИХТИ І РАДІАЛЬНИМ ГАЗОРОЗПОДІЛОМ
Анотація. Метою роботи є дослідження впливу інтенсивності плавки на формування структури стовпа шихти і радіальний газорозподіл в перетині доменних печей. На основі аналізу стану стовпа шихти заморожених на ходу доменних печей, що працювали з різним рівнем інтенсивності плавки, показано зміни в структурі стовпа, викликані зростанням інтенсифікації процесу. Це зростання збільшує висоту надфурменної частини коксової насадки і її загальний об’єм. При цьому збільшується кількість коксових вікон в пластичній зоні і відповідно зростає газопроникність зони. Крім того, інтенсифікація зменшує або усуває окружну нерівномірність у формуванні зон когезії і коксової насадки. Порівняння характерних періодів роботи печі об’ємом 1754 м3 дозволило встановити, що перевищення рівня інтенсивності плавки з 0,650 до 1,009 т/м3.доб, тобто в півтора рази, викликало наступні зміни в радіальному газорозподілі – нерівномірність його за показником коефіцієнта варіації концентрацій СО2 зросла в середньому з 21 до 30%, а ступінь підвантаження периферії за критерієм СО2П/СО2Ц зменшилась з 0,89 до 0,65. Наведено дані газорозподілу по трьох інших печах різних підприємств, що знаходяться у повній відповідності з результатами, отриманими на печі об’ємом 1754 м3 Дніпровського металургійного комбінату. На відміну від існуючого уявлення про те, що підвищення інтенсивності плавки сприяє вирівнюванню радіального газорозподілу, показана залежність форсування ходу від розкриття периферійно-осьових зон на череповецькій печі об’ємом 2000 м3 (зростання інтенсивності за спаленим коксом на 9%) і на магнітогорській печі об’ємом 1300 м3 від розкриття периферійної зони (зростання інтенсивності на 8%). Зазначено, що у випадку існування відносно незмінних сировинних умов, інтенсифікація доменного процесу за будь-яким індексом відбувається за рахунок розкриття периферійно-осьових віддушин, розміри яких в перетині визначають теплову і відновлювальну роботу газового потоку та ефективність доменної плавки в цілому.
Ключові слова: доменна піч, інтенсивність плавки, структура, стовп шихти, радіальний газорозподіл, периферійно-осьові віддушини.
Посилання для цитування: Крячко Г. Ю., Сігарьов Є. М. Зв’язок інтенсивності доменної плавки зі структурою стовпа шихти і радіальним газорозподілом. Фундаментальні та прикладні проблеми чорної металургії. 2026. Вип. 40. С. 320-331. https://doi.org/10.52150/2522-9117-2026-40-020
Перелік посилань
1. Доклад о разборке содержимого доменной печи №1 завода Амагасаки / К. Нарита, Т. Сато, М. Маекава, С. Фукихара, Х. Канаяма, С. Сасахара // Тецу то Хагане. 1980. №13. С. 1975-1984.
2. Гуденау Г.-В., Сасабе М., Крайбих К. Исследования на охлажденных печах в Японии // Черные металлы. 1977. № 6-7. С. 13-17.
3. Количественная оценка образований в столбе шихты доменных печей / Г. Ю. Крячко, Е. Е. Барсуков, Е. Л. Мастеровенко, А. А. Седых // Збірник наукових праць ДДТУ. 2015. Вип. 2(27). С. 30-38.
4. Бочка В. В. Влияние интенсивности плавки на основные показатели работы доменных печей / Металлургическая и горнорудная промышленность. 1997. №4. С. 9-12.
Рукопис надійшов до редакції / Received 23.11.2025
Рекомендовано до друку / Accepted 28.05.2026
Опубліковано / Published 30.05.2026
